Боротьба за прийняття Конвенції ООН про права дитини була складною та довгою, і перемога далася нелегко. Цей безцінний документ визначає курс на створення світу, де будуть реалізовані всі права дітей і, в результаті цього, покращиться стан та добробут кожної дитини. На щастя, в наш час забезпечення прав та законних інтересів дитини стає пріоритетом загальнодержавної політики. Кардинально збільшилася державна допомога як при народженні дитини, так і при її всиновленні. В результаті, в цьому році спостерігається найвищий за останні 17 років рівень народжуваності і суттєвий прогрес в усиновленні дітей-сиріт. В країні активно розвиваються сімейні форми виховання дітей – прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Тим не менш, є підґрунтя стверджувати про існування системних порушень прав українських дітей. Рівень бідності у сім’ях з дітьми перевищив середній показник по країні - 25%, а в багатодітних сім’ях – майже 80%. Система охорони здоров’я недостатньо  пристосована для того, щоб протистояти новим ризикам, з якими стикається сучасна молодь. Дослідження ЮНІСЕФ показують, що підлітки стали більше курити, вживати алкоголь та наркотики, що призводить до суттєвого погіршення здоров’я молодих людей та росту смертності серед молоді. Не дивлячись на пріоритетність забезпечення прав дітей-сиріт, їх чисельність збільшується щорічно та вже досягла 103,5 тисяч дітей-сиріт. Найгострішою проблемою залишається дотримання конституційного права дітей-сиріт на житло. Жахливим є й той факт, що українські діти стають жертвами торгівлі людьми, найгірших форм дитячої праці, проституції та порнографії. У найближчі роки нам в Україні необхідно вирішити багато складних задач, і головна з них – об’єднати відповідальність уряду з індивідуальною відповідальністю кожного громадянина країни. Для того щоб концепція Конвенції стала реальністю для кожної дитини, вона повинна стати керівництвом до дії для кожного дорослого.

Кожна дитина має право: